Термін "фінанси" стався від латинського слова ">finansia" - грошовий платіж. Отже, фінанси безпосередньо пов'язані з грішми. Без грошей може бути фінансів. Проте фінанси від грошей, як за вмістом, і по виконуваних функцій.

Фінансам притаманні такі спільні риси.

1. економічна категорія тісно що з процесом виробництва;

2. вони пов'язані з товарно-грошовими відносинами;

3. є грошової категорією;

4. здійснюють розподіл і перерозподіл ВВП (валовий внутрішній продукт) і НВ (національний дохід);

5. втілюються у реальних грошових фондах, сукупність яких складає фінансові ресурси.

Гроші - це суворо певна економічна категорія з вираженої сутністю і функціями, виникає раніше фінансів. Гроші служать загальним еквівалентом. Фінанси це призначені економічних відносин, що у момент руху грошей, коли здійснюється їх передача чи перерахування готівковим або ж безготівковим шляхом. Отже, зав'язуванні фінансових відносин - це, передусім грошові відносини. Не все грошові відносини здатні розглядатися як фінансові

Сфера грошових відносин ширше фінансових відносин. Фінанси висловлюють ті грошові відносини, пов'язані з формуванням та використанням фондів коштів суб'єктів господарювання і держави.

Фінанси - це грошові відносини суб'єктів господарювання, разом із державою, у яких дохід суспільства змінює свою структуру шляхом збільшення їх у руках одного суб'єкта рахунок вилучення (нееквівалентного) цієї маленької частини удругого.2

Будь-яка фінансова операція має через переміщення коштів між суб'єктами господарства, користувачами коштів чи переміщення коштів у ті чи інші грошові кошти. У процесі цього переміщення виникають економічних відносин (наприклад при виплаті пенсій, сплаті податків). Отже, фінанси - економічна категорія, вона висловлює частина економічних відносин.

Розглянемо це процес поетапно. На початку готуються умови до виникнення фінансів, створюються валовий внутрішній продукт (ВВП) і Львівський національний дохід (НП). Другий етап- розподіл. Фінанси мають форму розподільних грошових відносин, унаслідок чого формуються цільові грошові кошти. У цьому вся етапі виділимо, що фінанси, беручи участь у розподілі валового внутрішнього продукту і національної доходу, стають частиною процесу виробництва тобто. специфічної формою виробничих відносин, тут проявляється економічна сутність фінансів. На третьому і четвертому етапах процесу виробництва ВВП і НВ відбувається їх міна й споживання відповідно.

Беручи участь у економічні відносини, фінанси взаємодіють із різними економічними категоріями, на поверхні виділяють кордону фінансових відносин - тобто. яка операція, інструмент економіки належить до сфері. Щоб співаку визначити кордону фінансових відносин, фінансової науці знадобилося знайти відмітні ознаки фінансів, властиві фінансовим відносинам і відбивають їх специфіку.

1. Грошовий характер фінансових відносин - основу фінансових лежить рух реальних грошей до готівкової і безготівкової формах.

2.Распределительний характер фінансових відносин. Фінанси пов'язані ні з будь-якими формами руху коштів. Є дві основні форми - міна й розподіл. Обмін - коли відбувається замін грошової форми на товарну, чи назустріч товарному еквівалентом рухається грошовий. За асиметричного розподілу відбувається рух лише грошового еквівалента, причому тільки у в односторонньому порядку, хоч і допускається повернення коштів через певний час. Це і фінанси.

3. Фінансові відносини характеризує одностороннє рух вартості, у результаті якого у економічних суб'єктів формуються грошові накопичення у вигляді грошових фондів;

4. Фінанси охоплюють ті грошові відносини, пов'язані з формуванням і розподілом фондів коштів.

Фінанси — невід'ємний елемент грошових відносин. Фінанси виступають на грошової форми, проте всякі грошові відносини є фінансовими. Фінанси від грошей, як за вмістом, і по тих функцій. Порівняємо фінансові та грошові відносини з пунктах:

Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли час виробництва товарів хороших і надання послуг за її реалізації створюються фонди коштів. Розглянемо випадки фінансових відносин усередині країни та міжнародною рівні.

Фінанси виконують наступні функції: регулюючу, розподільчу та контрольну.

Регулююча функція фінансів базується на правовій регламентації грошових відносин у суспільстві. Для забезпечення регулюючої функції застосовується набір фінансових інструментів, передусім податків. З їхньою допомогою держава впливає на різні сторони фінансово-економічного розвитку.

Розподільча функція фінансів пов'язана передусім з розподілом та перерозподілом суспільного продукту й національного доходу для задоволення різних потреб народного господарства й населення.

Контрольну функцію фінанси виконують у процесі утворення й використання грошових ресурсів. Цей контроль має встановлюватися за пропорціями в розподілі й раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів шляхом з'ясування відповідності розміру фондів наміченим цілям.

Фінансова система України та її складові

У структури фінансів як цілісної категорії входить декілька взаємопов'язаних ланок, у кожній з яких здійснюється утворення і використання відповідних грошових фондів. Фінансова ланка -це група однорідних економічних відносин, що регулюються правом і взаємопов'язані за формами і методами залучення, розподілу і використання грошових коштів.
Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах. У широкому розумінні фінансова система - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню фондів грошових коштів для здійснення фінансової діяльності держави.
В організаційному аспекті фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь. Це дещо звужене поняття, яке стосується лише сфери дослідження фінансового права. З позицій економіки до фінансової системи включають також фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок.
У матеріальному вираженні фінансова система являє собою сукупність грошових фондів. Під грошовим фондом розуміють відносно відособлену частину грошових коштів, призначену для особливих цілей.
Сукупність фінансових ланок, що входять до складу фінансів України, в їх взаємозв'язку та взаємозалежності складає фінансову систему України.
Фінансова система України (як предмет дослідження фінансового права) включає такі фонди грошових коштів і відповідні їм правові інститути:
— бюджетна система;
— позабюджетні цільові фонди;
— фінанси державних підприємств, об'єднань, організацій, установ, галузей;
— фінанси страхування;
— кредит.
Центральне місце в фінансовій системі належить бюджетній системі, з допомогою якої утворюються фонди грошових коштів відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Державний бюджет - це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду, який виконує державну політику. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими методами. Саме в цій ланці фінансової системи зосереджуються найбільші доходи та найважливіші у політичному та економічному відношенні загальнодержавні видатки.
Державний бюджет, посідаючи провідне становище, тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи. Він виступає координуючим центром, що надає необхідну допомогу іншим ланкам.
Наступною за своїм значенням фінансовою ланкою є місцеві фінанси, які поступово розвиваються. Місцеві фінанси визначають як сукупність грошових коштів, що формуються і використовуються для розв'язання завдань місцевого рівня. Структуру місцевих фінансів визначають державний устрій та відповідний адміністративно-територіальний поділ держави. В Україні це бюджети областей, районів, міст, районів у містах, селищ, сіл.
Самостійну фінансову ланку утворюють фінанси державних підприємств, функціонування яких пов'язано з розвитком державного сектора в національній економіці. Одним із завдань цієї ланки є підтримання господарства країни шляхом збереження та розвитку ряду важливих галузей національного виробництва, необхідних для забезпечення процесу суспільного відтворення, галузей, які в умовах сучасного розвитку економіки через свою специфіку мають низький рівень рентабельності і є невигідними для підприємництва, а також галузей, які внаслідок своєї орієнтації та історичного розвитку є державними монополіями.
Державні позабюджетні фонди мають чітко визначені джерела формування і напрями використання коштів. Створення таких фондів визначається конкретними потребами, що стоять перед державою. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні соціального захисту громадян. Спеціальні фонди мають цільове призначення та визначену законодавством самостійність. Переважно кошти, що надходять до таких фондів, спрямовані на підтримання соціальної політики держави - забезпечення зайнятості населення, державного страхування у разі безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, тощо.
Ще однією ланкою фінансової системи є кредит - державний та банківський. Залучені через державний кредит кошти спрямовуються на покриття дефіциту державного бюджету, на фінансування поточних видатків держави.
Банківський кредит перебуває на межі регулювання фінансового й цивільного права, однак істотно впливає на формування ринку позичкових капіталів і, відповідно, на функціонування державних фінансів.
Фінансову систему України не можна обмежувати переліченими вище ланками, однак саме ці ланки є предметом дослідження науки фінансового права. Окреме місце посідають органи, що здійснюють управління фінансовою діяльністю держави.